funWiki

NAT — технологія, яка перетворює приватні IP-адреси на зовнішні та навпаки. NAT дозволяє тисячам комп'ютерів внутрішньої мережі отримувати доступ до Інтернету за допомогою однієї зовнішньої IP-адреси або виділеної групи таких адрес.

IP адреса (скорочення від Internet Protocol Address) — унікальний ідентифікатор (номер) комп'ютера, підключеного до локальної мережі чи мережі Інтернет. IP адреса дозволяє іншим комп'ютерам, об'єднаним у мережу, спілкуватися з вашим. Надсилати повідомлення, обмінюватися файлами, тощо.

Зовнішня IP адреса - це та сама IP-адреса, але вона УНІКАЛЬНА для всієї мережі Інтернет. Таких адрес обмежена кількість і їх потрібно спеціальним чином реєструвати. Наразі зовнішні адреси 4 версії дефіцитні, нові блоки адрес не видаються операторам.

Чим зовнішня IP адреса відрізняється від “внутрішньої”?

Якщо Вашому комп'ютеру присвоєно зовнішню (або “білу”) IP адресу, ваша комп'ютер легко зможе стати сервером, тобто до нього можна буде підключитися через Інтернет, чого не можна зробити, якщо у вас звичайна (внутрішня) IP адреса, яка виділяється всім комп'ютерам у локальній мережі. Наприклад, ви спокійно можете переглядати веб-сторінки з дому, але не зможете підключитися з роботи до свого домашнього комп'ютера, щоб скористатися веб-камерою або віддаленим помічником (якщо вони працюють через хмарні послуги - зможете).

Мінуси використання зовнішньої IP адреси

Зовнішня адреса це як двері від вашого обладнання до мережі Інтернет. Тобто захист від зловмисників має забезпечити абонент. При використанні внутрішньої адреси зловмисник фізично не може встановити зв'язок з мережі Інтернет до вашого обладнання.